Originally posted by poyeliku at Мастер: "Не надо Дармотизировать!!!!"

перепощую виключно заради цих автопомилок автоперекладача - вони варті широкого загалу!

Originally posted by v_n_zb at Огонёк. Смотреть и плакать.....

Прекрасна стаття.
дякую generall отут: http://ua-by-ru.livejournal.com/1403872.html
оригінал: http://www.openspace.ru/society/projects/201/details/35508/

( «...Народ заслуживает ту власть, которую имеет». Да, это так. Но хочется спросить: и что? Кто сказал, что это — навсегда? Сегодня заслуживает, а завтра — нет. Лишать народ шансов на развитие в силу его якобы генетической предрасположенности к рабству — это чистой воды нацистская идея о расовой неполноценности, причем в отношении собственного народа и, в конечном счете, самого себя. )

1. Kiev, Ukraine

Kiev is, without a doubt, home to the world's most beautiful women. A visit to Kiev is truly awe-inducing and it's almost hard to believe that women this beautiful even exist. They're also less intimidating than their Russian counterparts. Check out Kiev in the summertime, when Hydropark Island on the Dnieper River becomes a hot spot for sunbathing Ukrainian beauties. And for anyone who thinks that beautiful women must be vapid as well, Ukrainian women are ready to disprove that theory. The women in the country are well educated and always ready to talk about literature or philosophy.

Комсомольская правда
Всю жизнь мы были уверены: русские девушки самые красивые. Спросите любого иностранца, и в 99% случаев вы получите ответ, что такой женской красоты, как в России, он не видел нигде.

И вот эти железные, казалось бы, факты пытаются оспорить эксперты из Гонконга. Они составили рейтинг туристической привлекательности городов мира, который зависит от внешних данных их прекрасной половины. Азиаты буквально опустили наших соотечественниц ниже плинтуса: по их мнению, россиянки недружелюбны (в отличие от жительниц Стокгольма), невежественны, не умеют танцевать (как в Буэнос-Айресе) и, о ужас, не следят за модой. Не то что в Нью-Йорке.

Тем не менее, в славянофобии авторитетное Интернет-издание Travelers Digest, которое и составляло рейтинг, заподозрить трудно: на первое место по красоте эксперты поставили киевлянок.

«Невозможно поверить, что такая красота вообще бывает! Погуляйте по Киеву летом, загляните в Гидропарк. Там, на берегу Днепра, вы увидите сколько душе угодно красавиц», — восторгаются гонконгцы. Кроме того, украинские гарны дивчины хорошо образованы и всегда готовы поговорить о литературе и философии. Так что если вы захотите покорить сердце киевлянки, основательно начитайтесь Ницше и Булгакова.

дякую: panzerknakke отут: http://panzerknakke.livejournal.com/273954.html

Originally posted by vyrij at Андріївський узвіз!

Originally posted by mik_kiev at Снос на Андреевском спуске

дякую kotyhoroshko
http://watcher.com.ua/2012/04/04/ukrayinska-internet-revolyutsiya-video/



Агенція PlusOne DA запустила ролик «Українська інтернет-революція» – про Уанет. Чим він живе сьогодні і як впливає на наше повсякдення.

Як зазначається в відео-ролику, 40% населення України і 9 з 10 молодих людей вже користується інтернетом. Виросло нове покоління, яке не знає про факс і не чуло про телеграми, все менше використовує телевізор, але в них є e-mail, SMS та Skype. Покупки в інтернеті стали звичною справою і в 2011 році сумарно склали 20 млрд. грн. 90% користувачів оселилися в соціальних мережахі туди ж переселяються політики: 10% народних депутатів ведуть свої еккаунти. Сторінки брендів в соцмережах збирають аудиторію, що рівна населенню середнього обласного центру, як Черкаси. Ось-ось бренди матимуть аудиторію співмірну з національними газетами і телеканалами.
«Багато людей, які приймають стратегічні рішення на рівні корпорацій чи політичних сил, недооцінюють роль інтернету в житті українців, – йдеться у прес-релізі компанії – Тому ролик має просвітницьку функцію. Ним ми хотіли показати, що інтернет – це вже невід’ємна частина бізнесу, суспільства та політики. І він настільки суттєво впливає на життя пересічних українців, що ігнорування сьогодні цього каналу взаємодії та комунікації може призвести до негативних наслідків як для компаній та політиків, так і для держави та неурядового сектору».

Originally posted by gns_ua at Arbeiten, хомячки!

Originally posted by v_n_zb at Табачник закупил школьных учебников по 647 гривен/штука

Недавно у стрічці друзів пронеслася хвиля засудження одного москвича, який, звертаючись до української частини представників певного хобі, назвав нас хохлами.
Ґарантовано бажання образити не було. Це був жарт, який не на жарт таки образив багатьох. Автор посту визнав свою неправоту і одразу вибачився.
Я зараз не візьмуся виправдовувати його, доказувати його право нас так називати. Коли він не знав, що це може образити - значить, людина неуважна, але незнання закону не позбавляє відповідальності. Якщо знав і свідомо ризикнув - подавно неправий.
Я тут хотів би поговорити про сам термін (а заразом ще й про другий камінь спотикання - термін "малорос").
Це може видатися дивним, але я таки пишаюся, що я хохол-малорос, і не ображаюся на ці прізвиська, якщо вони не сказані з одверто провокативною метою чи незаперечним бажанням образити.
Поясню.
По-перше, я усвідомлюю іх етимолоґію, яка мене анітрохи не ображає. "Хохол" - то нащадок запорожців з їх оселедцями, потомок "козацького народу", який має свою власну унікальну культуру і національні риси. "Малорос" - людина з країни, "откуду пошла єсть зємля роуськая". Тобто самі терміни абсолютно не суть образливими самі по собі.
По-друге, ображатися на те, як тебе називають, особливо коли бажання образити нема - це дитинство та комплекс меншовартості. Насправді я не те, як ти мене назвав, а те, що я роблю, що я являю собою своїми вчинками. А так - хоч глечиком клич, лиш не сади у піч. Мене пробують зачепити фразою "Ви - таке миле мудило. І, звичайно, я не хотів вас образити :)" - на це я спитаю, чи однаково ми розуміємо термін, аби не було двозначностей. Зведіть термінолоґію до спільного знаменника - і третина подібних непорозумінь одпадуть самі собою.
Мені кажуть: "але ж, коли використовують ці терміни, то здебільшого вкладають у них неґативний смисл - хіба не так?".
Так. Тому ось моє по-третє. Українець - то звучить гордо, хохол - низько! А я солідаризуюся зі своїм народом, перебираю на себе частку відповідальності за нього не лише у позитивному сенсі, а й у тих речах, за які соромно.
Правдивий українець не може сумніватися у тому, що Хмельницький - то герой України, що Виговський був завзятим автономістом, що козаки були найкращими вояками свого часу із чеснотами рицарів круглого столу, що Батурин вирізали московські нелюди, що Шевченко то ум і совість народу, що Петлюра - великий вождь, що Бандера та Шухевич - батьки нації тощо.
Як хохол, я можу дозволити собі вважати Хмельницького підступним зрадливим тираном-п'яницею, який без татар не був ні на що спроможним; Виговського - московським шпигом і зрадником всіх і вся; що розбійників-козаків удесятеро меншою кількістю поляки, турки і росіяни чехвостили як горобців, а вони добивалися лиш реєстрових вольностей для одних себе, а не свободи для всього народу; що наливайківці вбивали, мучили й грабували Білорусь, а козаки Золотаренка вирізали Вільну незгірше за содат Меншикова; що Шевченко - не ліпший взірець для наслідування, хоч і великий поет; що Петлюра профукав все, що тільки міг, а західну Україну продав ляхам; що бандерівці вирізали мирне населення, прикриваючись гаслами про свободу України... Як хохол, я можу много чого собі дозволити.
Як малорос, я можу на демотиватор з назвами 12 місяців і питанням, хто більш руський - росіяни чи ми, навести купу руських слів, які росіяни зберегли в своїй мові, а ми замінили полонізмами; я можу нагадати, що в угоду відокремленню од москалів ми, ничтоже сумняшеся, зреклися власного імені - "русини"; що більшість нинішніх культурних здобутків - то тупа калька з російських відповідників тощо.
А як же гідність, питають мене.
От коли приводів називатися українцем у мене буде більше, ніж хохлом, тоді можна і про національну гідність згадати. Наразі - зарано.

ЗІ. я дуже поважаю великоросів, здатних назватися кацапом, євреїв, які можуть назватися жидом. Але сам, звісно, так їх не називатиму, аби не образити.
Але росіянин, який мав сміливість назватися кацапом, уже для мене кацапом не буде - він великорос, і це звучить гордо!